Друга річниця загибелі Михайла Путицького
Путицький Михайло Сергійович
(23.11.1989 – 12.11.2024)
Сьогодні минає друга річниця загибелі Михайла Путицького, який народився 23 листопада 1989 року в селищі Велика Олександрівка у багатодітній родині. Мав трьох братів — Володимира, Сергія та Кирила. Середню базову освіту здобув у Великоолександрівській загальноосвітній школі № 2.
Першим місцем роботи стало Великоолександрівське лісниче господарство, де він працював з 2007 по 2013 рік. У 2008 році одружився з Оленою. У подружжя народилися дві доньки — Крістіна та Ганна — та син Антон. Михайло дуже захоплювався автомобілями: ремонтував їх та працював на авторозбірці.
17 вересня 2024 року був призваний на військову службу під час мобілізації. Служив навідником відділення морської піхоти у званні матроса. Мріяв застосувати свої вміння в ремонті автомобілів для допомоги побратимам, однак його військовий шлях виявився дуже коротким.
Під час виконання бойового завдання в районі села Богоявлівка Донецької області отримав контузію, але, незважаючи на поранення, вирушив на нове завдання у селище Костянтинопільське. З листопада 2024 року вважався зниклим безвісти.
Вірний Військовій присязі, Михайло Путицький віддав своє життя у бою за свободу та незалежність України. Офіційною датою загибелі вважається 12 листопада 2024 року.
Похований на кладовищі селища Велика Олександрівка.
Вічна слава Герою!
Вічна пам’ять нашому Захиснику!
