ЗАТВЕРДЖЕНО:

Рішення селищної ради

від  01 грудня  2020 року № 4

 

 

РЕГЛАМЕНТ

Великоолександрівської селищної ради     VІІІ скликання

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Правові засади діяльності Великоолександрівської селищної ради VІІІ скликання.

  1. Великоолександрівська селищна рада (далі — Рада) є органом місцевого самоврядування, що представляє те­риторіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами України.
  2. Порядок діяльності Ради, її органів, депутатів, посадових осіб визначається Конституцією України, за­конами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», іншими законодавчими актами та цим Регламентом.
  3. Регламент Ради (далі — Регламент) визначає порядок проведення першої сесії Ради, порядок обрання голови, його заступників, секретаря селищної ради, старост, скликання чергової та позачер­гової сесій Ради, призначення пленарних засідань Ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень Ради про затвердження порядку денного сесії та з процедурних питань, а також порядок ро­боти сесії Ради.
  4. Регламент затверджується не пізніше як на другій сесії Ради, рішенням Ради, прийнятим більшістю голо­сів депутатів від загального складу Ради. У такому ж порядку приймається рішення про внесення змін і допов­нень до Регламенту.
  5. До прийняття Регламенту Ради чергового скликання застосовується Регламент, що діяв у попередньому скликанні.
  6. У випадках прийняття законодавчих актів, внаслідок чого виникне неузгодженість окремих положень Регламенту з чинним законодавством, на черговій сесії повинні бути внесені відповідні зміни і доповнення до Регламенту.
  7. У разі наявності розбіжностей норм Регламенту з нормами чинного законодавства України, діють норми чинного законодавства України.

Стаття 2. Мова роботи ради, символіка

  1. Робота ради та її діловодство ведеться українською мовою.
  2. У випадках, визначених законами та на основі рішення ради в роботі ради може додатково використовуватись інша мова. При цьому офіційним текстом актів ради є текст українською мовою.
  3. Кожне перше пленарне засідання ради нового скликання починається і останнє завершується виконанням у залі, де вони проводяться, Державного Гімну України.
  4. У залі засідань Ради розмі­щується Державний Прапор України, малий Державний Герб України та прапор і герб Великоолександрівської селищної ради.

Стаття 3. Відкритість та гласність роботи Ради

  1. Сесії Ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається Радою відповідно до закону та цього Регламенту.
  2. Відкритість та гласність роботи Ради, постійних комісій може реалізовуватися шляхом публі­кації звіту пленарних засідань Ради, публікації її рішень в газеті та на офіційному сайті Ради, в інший визначений Радою спосіб.

Стаття 4. Планування роботи Ради

  1. Діяльність Ради здійснюється відповідно до річного плану роботи Ради, затвердженого на пленарному засіданні.
  2. План роботи на рік включає в себе напрямки діяльності Ради та її органів протягом року, визначає ос­новні питання для розгляду на пленарних засіданнях, заходи з підготовки та реалізації рішень Ради, визначає відповідальних за їх виконання.
  3. Проект плану роботи Ради розробляється під керівництвом голови Ради на підставі пропозицій постійних комісій, депутатів, членів виконавчого комітету.

Стаття 5. Присутність на пленарних засіданнях Ради

  1. На пленарних засіданнях Ради за рішенням Ради (або за запрошенням селищного голови) можуть бути присутні депутати інших рад, представники державних органів та органів місцевого самовря­дування, об’єднань громадян, трудових колективів. Для них у залі засідань відводяться спеціальні місця.
  2. Головуючий на пленарному засіданні Ради повідомляє депутатів Ради про осіб, які присутні на пленар­ному засіданні Ради за запрошеннями. Цим особам за рішенням Ради може бути надане право виступити на пленарному засіданні Ради.
  3. Порядок розміщення депутатів Ради та інших присутніх у залі засідань осіб визначається Радою. Місця для депутатів Ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на пленарному засі­данні ради, і не можуть бути зайняті іншими особами.
  4. На засіданнях ради можуть бути присутніми громадяни на визначених для них місцях і за попереднім записом, який веде уповноважена особа (як правило, секретар ради). Заявки на запис подаються до закінчення робочого дня, що передує пленарному засіданню. Кількість присутніх обмежується наявною кількістю сидячих місць у відповідному секторі сесійної зали.

Стаття 6. Закриті пленарні засідання Ради

  1. У разі необхідності, за рішенням Ради, яке приймається більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради, проводяться закриті пленарні засідання для розгляду конкретно визначених питань.
  2. На закритому пленарному засіданні Ради мають право бути присутніми за запрошенням ради особи, присутність яких необхідна для розгляду відповідного питання.
  3. Учасникам закритого пленарного засідання забороняється використовувати засоби фото-, відеофіксації, засоби зв’язку, звукозапису та обробки інформації.
  4. Підготовка протоколу закритого пленарного засідання Ради здійснюється секретарем Ради в режимі, що унеможливлює розголошення обговорюваних на засіданні питань.
  5. Порядок та обсяг інформації, що підлягає опублікуванню за підсумками закритого засідання, визнача­ються у кожному конкретному випадку рішенням Ради.

Стаття 7. Контроль за виконанням рішень Ради

  1. Рада безпосередньо або через створені нею постійні комісії чи тимчасові контрольні комісії здійснює контроль за виконанням своїх рішень відповідно до Конституції України, законодавства про місцеве самовряду­вання, цього Регламенту.
  2. Контроль за виконанням рішень Ради організовує її голова.
  3. Рішенням ради, як правило, покладається контроль за його виконанням на відповідну (профільну) по­стійну комісію Ради.
  4. Постійна комісія Ради на своєму засіданні розглядає питання щодо контролю за виконанням рішень ради, надає інформацію про хід виконання відповідних рішень голові Ради.

 

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ

Глава 1. ПІДГОТОВКА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАНЬ

Стаття 8. Порядок скликання першої сесії Ради

  1. Перша сесія новообраної селищної ради скликається територіальною селищною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількос­ті, яка забезпечує повноважність складу ради. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова територіальної селищної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів селищного голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликан­ня та новообраного селищного голови головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний селищний  голова.

Стаття 9. Форми роботи Ради

  1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засі­дань постійних комісій Ради. Постійна комісія або робоча група Ради може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання Ради у тих випадках, коли питання визнано невідкладним, чи за дорученням Ради, якщо пленарне засідання Ради пов’язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затверджен­ням на посади посадових осіб.

Стаття 10. Розпорядок роботи пленарних засідань Ради

  1. Пленарні засідання Ради, як правило, проводяться у робочі дні. Починаються о 10 годині і закінчуються не пізніше 12 години, або з 14 до 16 години. З урахуванням пропозицій депутатів може бути визначено інший розпорядок роботи пленарних засідань ради.
  2. Пленарне засідання Ради може бути подовжено головуючим на пленарному засіданні Ради понад визна­чений у пункті 1 цієї статті робочий час, але не більше ніж на 30 хвилин.

У необхідних випадках за рішенням Ради під час проведення пленарного засідання можуть бути проведені окремі або спільні засідання постійних комісій, а також оголошені додаткові перерви в роботі сесії з визначенням у кожному випадку їх тривалості.

Одноразові зміни часу роботи можуть здійснюватися за рішенням Ради. Таке рішення приймається у поряд­ку, передбаченому для вирішення процедурних питань.

Стаття 11. Порядок скликання сесії Ради

  1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань Ради, а також із засідань постійних комісій Ради.
  2. Сесії Ради, окрім першої, скликаються селищним головою.
  3. Сесія Ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності — не рідші ніж один раз на місяць.
  4. Рішення про скликання сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів де сесії, а у виняткових випадках — не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради.
  5. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу Ради.
  6. Секретар Ради забезпечує отримання кожним депутатом Ради проектів рішень та інших ма­теріалів, необхідних для розгляду питань порядку денного сесії Ради, у день відкриття сесії.
  7. За згодою депутата Ради та за наявності технічної можливості документи направляються йому елек­тронною поштою.

Стаття 12. Чергові і позачергові сесії

  1. Чергові сесії ради скликаються за розпорядженням селищного голови в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок – не рідше ніж один раз на місяць.
  2. Секретар ради за 10 днів повідомляє депутатів про час скликання і місце проведення та перелік питань, які передбачається внести на розгляд чергової сесії ради. Ця інформація публікується на офіційному сайті ради, оприлюднюється в засобах масової інформації.
  3. Позачергові сесії скликаються у випадку гострої необхідності.
  4. Рішення про скликання позачергової сесії ради доводиться до відома депутатів не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
  5. Матеріали позачергової сесії видаються депутатам при їх реєстрації .

Стаття 13. Формування порядку денного сесії Ради

  1. Проект порядку денного формується апаратом ради.
  2. Пропозиції щодо включення питань до проекту порядку денного сесії можуть вноситись селищним головою, секретарем ради, постійними комісіями, депутатськими групами (фракціями), депутатами, виконавчим комітетом ради, загальними зборами громадян, старостами.
  3. Основою для формування порядку денного сесії ради є перспективний план роботи ради.
  4. Всі питання включені до проекту порядку денного, які вносяться на розгляд ради, попередньо повинні обов’язково розглядатись профільною постійною комісією та іншими постійними комісіями, крім випадків, передбачених Положенням про постійні комісії.
  5. До проекту порядку денного чергової сесії включаються звіти виконавчих органів ради, посадових осіб, яких рада відповідно утворює, обирає, призначає чи затверджує.
  6. До проекту порядку денного позачергової сесії вносяться лише ті питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання позачергової сесії .
  7. Проект порядку денного позачергової сесії повідомляється депутатам не пізніш як за день до сесії ради.
  8. Питання, внесені до порядку денного позачергової сесії ради, можуть розглядатися профільною постійною комісією ради в день проведення сесії. У виключних випадках питання, внесені до порядку денного позачергової сесії , можуть розглядатись на пленарних засіданнях без обговорення у постійних комісіях, якщо за це проголосувало більшість депутатів від загального складу.
  9. Обговорення щодо включення будь-якого питання до порядку денного сесії проводиться за скороченою процедурою.
  10. Проекти нормативно-правових актів, рішень органу місцевого самоврядування, оприлюднюються не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
  11. У випадку виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, проекти рішень Ради оприлюднюються негайно після їх підготовки.
  12. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії Ради або до затвердженого порядку денного сесії Ради, подається селищному голові відповідно до Інструкції з діловодства Ради та чин­ного законодавства у формі проекту рішення із супровідним листом, пояснювальною запискою та листом погодженням.
  13. 13. З урахуванням висновків комісій проекти рішень передаються селищному голові, який включає питання до проекту порядку денного сесії  (під час проведення сесії за рішенням ради). Проект рішення сесії не розробляється, якщо під час розгляду питання не отримано необхідної кількості голосів членів комісії на його підтримку. У разі розгляду питання за зверненням, заявнику надається відповідь.
  14. Профільними комісіями є комісії, до повноважень яких Положенням про постійні комісії селищної ради віднесено підготовку та розгляд питань у межах компетенції Ради.
  15. Профільна комісія, у якій підлягають розгляду пропозиції до порядку денного, визначається селищним голо­вою.
  16. У випадках, передбачених законодавством, до проекту порядку денного сесії Ради включаються та­кож звіти та інформування посадових осіб, передбачені законодавством про місцеве самоврядування.
  17. Розділ «Різне» включається до порядку денного кожного пленарного засідання незалежно від кількості питань, внесених на розгляд Ради.
  18. На засіданнях постійних комісій та пленарних засіданнях Ради з питань порядку денного сесії доповідають розробники проектів рішень Ради, зокрема:

18.1.    проектів, розроблених депутатами;

18.2.    проектів, розроблених постійними або тимчасовими комісіями, — голова комісії або уповноважена комісією особа.

  1. У виняткових випадках, після видання розпорядження селищного голови про скликання сесії, додатковому включенню до порядку денного підлягають питання:

–  про затвердження або внесення змін до селищного бюджету;

– кадрові питання;

– питання, що потребують негайного розгляду.

Стаття 14. Затвердження порядку денного сесії Ради

  1. Проект порядку денного сесії Ради обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів депута­тів Ради від загального її складу.
  2. Якщо за підсумками голосування питання до порядку денного сесії Ради не включено, воно вважається відхиленим.
  3. Рада може прийняти більшістю голосів депутатів від загального складу Ради мотивоване рішення про відкладення розгляду питання із затвердженого порядку денного сесії Ради на наступну сесію Ради. Таке рішен­ня може прийматися не більше двох разів щодо одного і того ж питання порядку денного.

Стаття 15. Порядок підготовки та розгляду регуляторних актів

  1. Підготовка проектів регуляторних актів здійснюється на підставі плану діяльності з підготовки цих про­ектів на наступний календарний рік, який затверджується Радою не пізніше 15 грудня поточного року та опри­люднюється відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
  2. Розробники (виконавці) регуляторного акту готують аналіз регуляторного впливу відповідно до Методики підготовки аналізу регуляторного впливу, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
  3. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
  4. Вказані документи можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної територіальної громади.
  5. Розробник (виконавець) проекту регуляторного акту враховує або мотивовано відхиляє зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, одержані у встановлені ним строки, відповідно до Закону.
  6. Стосовно кожного регуляторного акту послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності. До прийняття регуляторного акту селищною радою здійсню­ється базове відстеження. Звіт про відстеження результативності цього регуляторного акту оприлюднюється у десятиденний строк з дня підписання цього звіту.
  7. Голова постійної комісії Ради доповідає на пленарному засіданні Ради при представленні проекту регуляторного акту про висновок щодо його відповідності вимогам Закону, підготовленого на підставі аналізу регуляторного впливу та експертного висновку.

Глава 2. ПРОВЕДЕННЯ ПЛЕНАРНОГО ЗАСІДАННЯ РАД

Стаття 16. Відкриття та ведення пленарного засідання

  1. Пленарні засідання Ради відкриває, веде і закриває селищний голова. Засідання Ради може проводитися, якщо на ньому присутні більше половини депутатів Ради від загаль­ного складу Ради.

Відповідно до пункту 111 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» установити, що в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

1) пленарні засідання селищної ради, засідання виконавчого комітету селищної ради, постійних депутатських комісій можуть проводитися в режимі відеоконференції або аудіоконференції (дистанційне засідання), крім питань, що потребують таємного голосування;

2) порядок проведення дистанційних засідань повинен забезпечувати:

можливість реалізації прав депутатів селищної ради, членів виконавчого комітету ради;

ідентифікацію особи, яка бере участь у засіданні колегіального органу;

встановлення та фіксацію результатів голосування щодо кожного питання;

3) до порядку денного дистанційних засідань можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами, епідеміями та пандеміями, чи реалізації повноважень, пов’язаних з такими обставинами, процедурні питання;

4) рішення про дистанційне засідання доводиться до відома депутатів, членів виконавчого комітету і населення не пізніш як за 24 години до його початку із зазначенням порядку денного та порядку відкритого доступу до трансляції дистанційного засідання селищної ради. Рішення про дистанційне засідання направляється на офіційну електронну адресу кожного члена колегіального органу.

Запис дистанційного засідання є невід’ємною частиною протоколу засідання;

5) на проекти рішень, рішення органу місцевого самоврядування,  посадових осіб, що передбачені цим пунктом, не поширюються вимоги Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, частини третьої статті 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, Закону України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”.

Стаття 17. Реєстрація депутатів Ради на пленарному засіданні Ради

  1. Перед початком кожного пленарного засідання Ради секретар Ради проводить реєстрацію депутатів, які прибули на пленарне засідання. Реєстр передається головуючому на пленарному засідан­ні, який оголошує кількість зареєстрованих депутатів.
  2. Якщо за даними реєстрації відкриття пленарного засідання Ради неможливе у зв’язку з відсутністю не­обхідної кількості депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні Ради може оголосити перерву на термін, погоджений з депутатами, або встановлює інший день проведення пленарного засідання Ради з обов’язковим дотриманням вимог цього Регламенту щодо підготовки пленарного засідання Ради.

Стаття 18. Повноваження головуючого на пленарному засіданні Ради

  1. Головуючий на пленарному засіданні Ради:

1.1. відкриває, закриває та неупереджено веде пленарні засідання Ради, оголошує перерви в пленарних засіданнях Ради, повідомляє про осіб, які запрошені для участі у її роботі;

1.2. виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, редакцію та їх ініціаторів (розробників); інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;

1.3. організовує розгляд питань;

1.4. оголошує списки осіб, які записалися для виступу;

1.5. надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

1.6. створює рівні можливості депутатам Ради для участі в обговоренні питань;

1.7. ставить питання на голосування, оголошує його результати;

1.8. забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на пленарному засіданні Ради;

1.9. вносить пропозиції з процедурних питань щодо ходу пленарного засідання Ради (якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, пропозиції головуючого ставляться на голосування першими);

1.10. вживає заходів щодо дотримання порядку на пленарному засіданні Ради;

1.11. має право виправляти фактичні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні Ради;

1.12. до початку розгляду питань порядку денного здійснює повідомлення депутатам Ради (в окремих випадках такі повідомлення головуючий може робити і в ході пленарного засідання Ради, як правило, не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування);

1.13. здійснює інші повноваження в межах цього Регламенту.

Стаття 19. Секретаріат пленарного засідання

  1. За пропозицією головуючого або депутатів Ради на кожному пленарному засіданні Ради більшістю голосів депутатів Ради від зареєстрованих на пленарному засіданні відкритим голо­суванням з числа депутатів Ради (окрім селищного голови) обирається секретар пленарного засідання.
  2. Секретар пленарного засідання Ради надає допомогу головуючому у проведенні сесії, веде протокол засідання, реєстра­цію листів, скарг, заяв, що надійшли на адресу сесії, забезпечує передачу цих документів головуючому, який оголошує на пленарному засіданні Ради звернення депутатів Ради, подані у письмовій формі, організовує поіменне голосування депутатів під час прийняття рішень ради.

Стаття 20. Лічильна група

  1. За пропозицією головуючого або депутатів Ради на кожному пленарному засіданні Ради більшістю голосів депутатів Ради від зареєстрованих на пленарному засіданні відкритим голо­суванням з числа депутатів Ради обирається лічильна група у складі 3 чоловік для підрахунку голосів при проведенні відкритого поіменного голосування.

Стаття 21. Лічильна комісія

  1. Лічильна комісія обирається для організації проведення таємного голосування за допомогою бюлетенів, а також у випадках, коли вини­кає необхідність проведення таємного голосування або здійснення підрахунку голосів за допомогою Лічильної комісії.
  2. Лічильна комісія обирається Радою з числа депутатів Ради шляхом відкритого голосування за списком без обговорення.
  3. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову, заступника голови і секретаря. Засідання Лічильної комісії проводяться виключно гласно і відкрито.
  4. До складу Лічильної комісії не може входити депутат Ради, щодо якого:

4.1. поставлено питання щодо дострокового припинення повноважень;

4.2. вирішується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

4.3. депутати Ради, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.

Стаття 22. Порядок розгляду питань порядку денного сесії

  1. Головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про розгляд кожного питання порядку денного сесії Ради.
  2. Головуючий на пленарному засіданні за рішенням Ради може об’єднати обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного. Рішення про об’єднання обговорення приймається у порядку, визначеному для розгляду процедурних питань.

Стаття 23. Порядок надання слова

  1. Доповіді, співдоповіді виголошуються з трибуни. Виступи під час обговорення питань, заяви, запити, як правило, виголошуються з трибуни.
  2. Виступ промовця не переривається, крім випадків порушення доповідачем (виступаючим) приписів чин­ного законодавства України, Регламенту, правил етики та дисципліни.
  3. Якщо Головуючий на пленарному засіданні ради не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу.
  4. Запис на виступ з будь-якого питання порядку денного пленарного засідання Ради в межах часу, пе­редбаченого ст. 26 цього Регламенту, здійснюється під час розгляду відповідного питання порядку денного за особистою письмовою заявою депутата Ради після оголошення головуючим на пленарному засіданні про перехід до розгляду цього питання.
  5. Черговість виступів формується в порядку надходження заяв на виступ. Запис на виступ здійснюється письмово секретарем пленарного засідання.

Запис на виступ може здійснюватися шляхом підняття руки.

Стаття 24. Визначення часу для виступів на сесії Ради

  1. Для доповіді надається до 15 хвилин, для співдоповіді — до 10 хвилин.
  2. Кожен з депутатів має гарантоване право задати запитання доповідачу (співдоповідачу), а також на виступ одного свого представника з питання чи про­позиції, які мають ставитися на голосування. Для виступу надається до 5 хвилин.
  3. Кожен бажаючий має право поставити доповідачу або співдоповідачу запитання по суті доповіді. Запитання ставляться письмово або усно. Запитання формулюються стисло і чітко. Головуючий на пленар­ному засіданні ради оголошує письмові запитання та надає слово для запитань депутатам Ради (в порядку надходження). Депутат ради, який поставив запи­тання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Виступаючим у обговоренні запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на пленарному засіданні ради.
  4. Для відповіді на запитання надається до 10 хвилин.
  5. Для виступів у розділі «Різне» порядку денного надається до 3 хвилин.
  6. Для виступів щодо процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок та виступів з місця — 1 хвилина.
  7. Для заключного слова за темою доповіді надається до 5 хвилин. Якщо доповідь здійснювалась кількома особами, заключне слово промовляє лише один з доповідачів, а час для проголошення заключного слова не подовжується.
  8. Коли кількість часу, наданого для виступу вичерпано, за необ­хідності, на прохання окремого промовця та за згодою депутатів селищної Ради, головуючий на пленарному засіданні ради може подовжити йому час для виступу до 2 хвилин.
  9. Якщо виступ промовця повторює те, що вже виголошували інші промовці під час обговорення даного питання, і головуючий на пленарному засіданні вважає, що Рада отримала з цього питання достатньо інформа­ції, він може звернутися до промовця з проханням скоротити або закінчити виступ.

Стаття 25. Право депутата на виступ

  1. Ніхто з присутніх на пленарному засіданні Ради не може виступати без дозволу головуючого.
  2. Головуючий на пленарному засіданні Ради надає слово виступаючим з дотриманням черговості, вста­новленої для промовців на підставі їх заяв про надання слова, якщо інше не встановлено цим Регламентом. Головуючий на пленарному засіданні Ради, за погодженням з Радою, може визначити іншу черговість виступаючих.
  3. Депутат Ради у будь-який момент може відмовитися від свого запису на виступ. У разі відсутності де­путата Ради в момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова.
  4. Особа може виступити на пленарному засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які бу­дуть ставитися на голосування, не більше двох разів.

Стаття 26. Порядок розгляду та обговорення питання

  1. За пропозицією головуючого визначається загальний час обговорення питання. Визначення часу на обговорення належить до категорії процедурних питань.
  2. Розгляд та обговорення питання на пленарному засіданні Ради, як правило, включають:

2.1. доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;

2.2. співдоповіді (за необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них;

2.3. виступи депутатів ради з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема дум­ка не була поширена серед депутатів Ради разом з висновком відповідної комісії;

2.4. внесення, обговорення і прийняття рішення щодо відкладених питань та питань про неприйнятність рішень, якщо такі є;

2.5. виступи по одному представнику від постійних комісій або тимчасових контрольних комісій, якщо висновки цих комісій щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів ради згідно з поданням комісії;

2.6. виступи депутатів Ради;

2.7. оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;

2.8. внесення депутатами Ради пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення (крім тих, що вно­сяться у спеціально встановленому порядку);

2.9. заключне слово співдоповідачів і доповідача;

2.10. уточнення і оголошення головуючим на пленарному засіданні ради пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;

2.14. виступи депутатів ради з мотивів голосування.

  1. Окрема думка депутата Ради щодо висновків та рекомендацій постійної комісії Ради, до складу якої він входить, викладена письмово, доводиться до відома Ради на пленарному засіданні ради спільно з висновками та рекомендаціями постійної комісії Ради, яких вона стосується.

Стаття 27. Закінчення обговорення питання

  1. Тексти виступів депутатів Ради, які записалися для виступу, але не мали змоги виголосити їх у зв’язку з припиненням обговорення, на прохання депутатів подаються секретарю сесії Ради одразу ж після закінчення пленарного засідання Ради.
  2. Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу, головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про припинення обговорення.

ГЛАВА 3. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕН

Стаття 28. Загальні положення порядку голосування

  1. Розгляд одного питання порядку денного без прийняття рішення щодо нього, як правило, не може пере­риватися розглядом інших питань порядку денного. Після закінчення часу для обговорення питання головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про перехід до голосування.
  2. Головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує початок голосування та вид голосування, якщо з приводу процедури голосування є спеціальні вимоги або якщо від депутатів надійшли пропозиції’ щодо зміни виду голосування.

Стаття 29. Вимоги до процедури голосування

  1. Перед кожним голосуванням головуючий на пленарному засіданні формулює зміст питання, що буде ставитися на голосування, і, якщо немає заперечень, відразу ставить його на голосування.
  2. У разі, коли щодо проекту рішення або щодо питання, яке виноситься на розгляд Ради, проводилися громадські слухання, консультації тощо після проголошення змісту питання, головуючий оголошує текст висновку слухань, обговорень тощо, і тільки потім проголошує проект рішення та ставить питання на голосування.
  3. Голосування здійснюється депутатами Ради особисто в залі засідань Ради або у відведеному для таєм­ного голосування місці.
  4. Після оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради про початок голосування ніхто не може його переривати. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
  5. Після закінчення голосування головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує його повні резуль­тати і прийняте рішення.
  6. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
  7. Селищний голова, секретар, депутат селищної  ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про наявність конфлікту інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
  8. Здійснення контролю за дотриманням вимог пункту 7 цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз’яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів покладається уповноважену особу, визначену радою.

Стаття 30. Загальні вимоги до рішення Ради

  1. Рішення Ради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після обговорення. Прий­няття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні Ради допускається лише у випадках, перед­бачених Регламентом, або якщо жоден з депутатів Ради не заперечує на пленарному засіданні Ради проти прийняття рішення без обговорення.
  2. Рішення Ради (крім рішень з процедурних питань) вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради. Питання, для прийняття яких необхідна інша кількість голосів, визначаються законодавством та цим Регламентом.
  3. Пропозиція або проект рішення, які не отримали необхідної кількості голосів на підтримку, вважаються відхиленими, що фіксується у протоколі пленарного засідання Ради.
  4. За пропозицією депутата або за власною ініціативою головуючий може поставити на голосування про­цедурне питання про повернення до повторного розгляду рішення, яке вже виносилося на розгляд.

Стаття 31. Рішення Ради з процедурних питань

  1. Рішення Ради з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради.
  2. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на пленарно­му засіданні Ради, а також зазначені як такі в Регламенті.
  3. Процедурні питання не потребують обговорення. Якщо виникає сумнів, чи є запропоноване для розгля­ду питання процедурним, рішення про це без обговорення приймається Радою більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради.

Стаття 32. Протокол сесії

  1. Засідання сесій Ради протоколюються. Ведення та оформлення протоколу здійснює секретар Ради.
  2. У протоколі фіксуються хід і результати проведення пленарного засідання Ради, зокрема (але не ви­ключно):

2.1. відомості про дату, час і місце проведення пленарного засідання Ради;

2.2. кількість депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради;

2.3. питання порядку денного пленарного засідання Ради та ті з них, які винесені на голосування;

2.4. прізвище, ім’я, по батькові головуючого на пленарному засіданні Ради і виступаючих;

2.5. прізвище, ім’я, по батькові депутата (депутатів), які утрималися від голосування з мотивів наявності конфлікту інтересів, із зазначенням найменування питання, винесеного на розгляд.

  1. Протоколи сесій та прийняті нею рішення підписуються особисто селищним головою, а у разі його відсутності — секретарем Ради.
  2. Строк оформлення протоколу – 5 робочих днів з дня проведення пленарного засідання, а у виняткових випадках – протягом одного дня. Протоколи сесії Ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону Укра­їни «Про доступ до публічної інформації».

Стаття 33. Відкрите поіменне голосування

  1. Для прийняття рішень, з’ясування волевиявлення депутатів Ради на пленарних засіданнях Ради про­водиться відкрите поіменне голосування. Підрахунок голосів здійснюється Лічильною групою.
  2. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4і 16 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Підрахунок голосів здійснюється лічильною групою.
  3. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України”Про доступ до публічної інформації”. На інформаційному стенді ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.

Стаття 34. Загальні положення про таємне голосування

  1. Таємне голосування обов’язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4, 16 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
  2. Таємне голосування відбувається із застосуванням бюлетенів для таємного голосування. Бюлетені для таємного голосування виготовляє секретар Ради за дорученням голови Ради або іншої особи, яка скликала пленарне засідання Ради.
  3. Для протоколювання процедури таємного голосування та підрахунку голосів під час таємного голосу­вання обирається Лічильна комісія.
  4. Протоколи Лічильної комісії про результати таємного голосування за допомогою бюлетенів беруться Радою до відома та зберігаються разом із протоколом пленарного засідання Ради.

5.Таємне голосування має здійснюватися депутатом Ради особисто, без стороннього втручання. Кон­троль з боку сторонніх осіб за волевиявленням депутата забороняється.

Стаття 35. Вимоги до бюлетеня для таємного голосування

  1. Бюлетені для таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом виготовлення, кольором, розміром, змістом. У бюлетені для таємного голосування зазначається також мета голосування — обрання, при­значення, затвердження, дострокове припинення повноважень тощо.
  2. Запитання, винесені для вирішення шляхом проведення таємного голосування, повинні бути сформу­льовані таким чином, щоб на них можна було дати чітку та однозначну відповідь (висловити чітку позицію з волевиявлення). Проти кожного питання, винесеного на таємне голосування, має бути розміщений графічний знак (трикутник, квадрат, коло тощо), за допомогою відмітки у якому депутат може чітко висловити своє во­левиявлення. Якщо питання передбачає кілька варіантів відповідей («так», «ні», «утримався»), проти такого питання у бюлетені має бути розміщено кілька графічних символів із позначенням варіанту відповіді. Варіанти відповіді та графічні символи мають бути розміщені таким чином, аби унеможливити їх неоднозначне розуміння та уникнути плутанини щодо того, яку відповідь надає депутат, роблячи позначку рядом (навколо) відповідного символу (варіанту відповіді).
  3. Організація виготовлення бюлетенів для таємного голосування у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради, покладається на секретаря Ради. Доручення про виготовлення бюлетенів для таємного голосування дає селищний голова або інша особа, на вимогу якої скликане пленарне засідання Ради. У випадку про­ведення першого засідання Ради нового скликання бюлетені для голосування виготовляються апаратом Ради за дорученням голови Лічильної комісії одразу після обрання комісії, для чого у пленарному засіданні оголошується перерва.
  4. Виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені для таємного голосування передаються пред­ставником апарату Ради голові Лічильної комісії одразу після її обрання. Лічильна комісія перевіряє, чи відпові­дають бюлетені для таємного голосування встановленій формі та чи виготовлені вони у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради.
  5. Якщо виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством чи цим Регламентом, у засіданні Ради оголошується перерва для виготовлення нових бюлетенів для таємного голосування за формою, встановленою Лічильною комісією. Нові бюлетені виготов­ляються виконавчим апаратом Ради під контролем уповноваженого представника (представників) Лічильної комісії.
  6. Недійсними вважаються бюлетені:

6.1. невстановленого зразка;

6.2. у яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду;

6.3. у яких голосуючим не зроблено жодної позначки;

6.4. з яких неможливо з’ясувати волевиявлення депутата Ради;

6.5. до яких додатково вписані прізвища, не погоджені на пленарному засіданні.

  1. Якщо у скриньках для таємного голосування виявиться більше бюлетенів встановленого зразка, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються недійс­ними і проводиться переголосування.

Стаття 36. Процедура таємного голосування

  1. Час, місце і порядок проведення таємного голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів Ради. Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє наявність кабін для таємно­го голосування, опечатує скриньки для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.
  2. Бюлетені видаються безпосередньо біля кабін для таємного голосування згідно з Реєстром про одержання бюлетеня для таємного голосування.
  3. Кожному депутату Ради після проставлення особистого підпису в Реєстрі про одержання бюлетеня для таємного голосування Лічильна комісія видає один бюлетень для таємного голосування.
  4. Голосування проводиться у кабіні для таємного голосування і здійснюється проставленням у бюлетені позначки напроти прізвища кандидата, за якого депутат ради голосує (проставлення позначки навпроти відпо­віді «так», «ні» або «утримався» — якщо питання передбачає кілька варіантів відповіді). Заповнений бюлетень опускається у скриньку, яка повинна знаходитися біля кабіни для таємного голосування.

Стаття 37. Підбиття підсумків таємного голосування

  1. Підрахунок результатів таємного голосування здійснюється Лічильною комісією відкрито.
  2. Результати таємного голосування Лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують всі її члени.
  3. Про результати таємного голосування голова Лічильної комісії або визначений комісією доповідач до­повідає на пленарному засіданні Ради, відповідає на запитання депутатів Ради.

Стаття 38. Наслідки порушення порядку таємного голосування

  1. У разі виявлення Лічильною комісією порушення порядку голосування, результати голосування оголо­шуються Лічильною комісією недійсними.
  2. Про порушення Лічильна комісія доповідає Раді. Якщо при визначенні результатів голосування пору­шено порядок визначення результатів голосування, за процедурним рішенням Ради проводиться повторне го­лосування.

 

ГЛАВА 4. НАБРАННЯ ЧИННОСТІ РІШЕННЯМИ РАДИ.

ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ,

СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ РАДИ

Стаття 39. Набрання чинності рішеннями Ради

  1. Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
  2. Рішення Ради нормативно-правового характеру оприлюднюються.
  3. Рішення Ради оприлюднюються на офіційному сайті та/ або на інформаційному стенді у приміщенні селищної ради. Рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів оприлюднюються на офіційному сайті селищної ради та/або у районній газеті.

Рішення вважається таким, що набуло чинності з моменту розміщення його на офіційному сайті, на інформаційному стенді або після виходу у світ випуску газети, в якому розміщений текст рішення (у тому числі без додатків), якщо більш пізній строк набрання чинності не визначений у самому рішенні.

Стаття 40. Внесення змін до рішень Ради

  1. За мотивованим поданням селищного голови, постійної комісії, інших суб’єктів, що відповід­но до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проекту рішення, Рада може внести зміни (доповнення) до раніше прийнятого чинного рішення Ради.
  2. Рада може змінити та/або доповнити свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетенції, крім випадків, передбачених п. 3 ст. 40 Регламенту.
  3. Рада не може вносити зміни та/або доповнення до своїх рішень ненормативного характеру, якщо від­повідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
  4. Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність внесення змін, доповнень до раніше прийнятих Радою рішень.
  5. Рішення про внесення змін та/або доповнень до раніше прийнятого рішення Ради приймається у поряд­ку, передбаченому для рішення, до якого вносяться відповідні зміни та/або доповнення.
  6. Рішення про внесення змін та/або доповнень до раніше прийнятого рішення Ради набуває чинності у порядку, передбаченому для рішення, щодо якого вносяться зміни та/або доповнення.

Стаття 41. Скасування рішень Ради

  1. За мотивованим поданням селищного голови, постійної комісії, інших суб’єктів, що відповід­но до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проекту рішення, Рада може скасувати раніше прийняте рішення (Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 7-рп/2009 стосовно права ОМС скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни).
  2. Рада може скасовувати свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетен­ції, крім випадків, передбачених п. 3 ст. 40 Регламенту.
  3. Рада не може скасовувати свої рішення ненормативного характеру, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
  4. Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність скасування раніше прийнятих Ра­дою рішень.
  5. Рішення про скасування раніше прийнятого рішення Ради приймається у порядку, передбаченому для рішення, яке скасовується.
  6. Рішення про скасування раніше прийнятого рішення Ради набуває чинності у порядку, передбаченому для рішення, що скасовується.

 

ГЛАВА 5. ПИТАННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ЕТИКИ

Стаття 42. Дисципліна та етика на сесіях селищної Ради

  1. На пленарному засіданні Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання, закликати до незаконних і насильницьких дій, використовувати у своїх виступах недостовірні або неперевірені відомості та допускати прояви некоректної поведінки. Головуючий на пленарному засіданні Ради після попередження промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або у разі некоректної поведінки має право при­пинити його виступ, а у разі нереагування на попередження головуючого — позбавити його права виступу на пленарному засіданні ради з даного питання. У разі повторного порушення дисципліни та етики промовець може бути позбавлений головуючим або за рішенням більшості від присутніх депутатів права виступу на поточному пленарному засіданні Ради.
  2. Якщо промовець висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засіданні Ради після двох попереджень позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не включається до протоколу пленарного засідання Ради.
  3. Під час пленарного засідання Ради депутати Ради не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйняттю виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
  4. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий попереджує його персонально і закликає до порядку. У разі грубого порушення дисципліни або перешкоди проведенню засідання головуючий може оголосити перерву або закрити засідання.
  5. Особи, присутні за запрошеннями на пленарних засіданнях Ради, засіданнях постійних комісій чи тим­часових контрольних комісій, робочих груп, фракцій, мусять утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається, і не порушувати порядок.

 

РОЗДІЛ 3. ПОСАДОВІ ОСОБИ ТА ОРГАНИ РАДИ

Глава 1.         СЕЛИЩНИЙ ГОЛОВА, СЕКРЕТАР РАДИ, СТАРОСТА: 

Стаття 43. Правові засади статусу і діяльності селищного голови, секретаря Ради

  1. Повноваження селищного голови, секретаря Ради визначаються Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господар­ської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законодавчими актами та цим Регламентом.
  2. Селищний голова, секретар Ради працюють у Раді на постійній основі, не можуть мати іншого представницького мандата, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (викону­вати роботу на умовах сумісництва), у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової, творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю (безпосередньо чи через посередників або підставних осіб), одержувати від цього прибуток, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших вико­навчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Стаття 44.     Селищний голова

  1. Селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади Великоолександрівської селищної ради.
  2. Селищний голова обирається територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого вибор­чого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на по­стійній основі.
  3. Строк повноважень селищного голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конститу­цією України.
  4. Селищний голова очолює виконавчий комітет Ради, головує на його засіданнях.
  5. Селищний голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою по­садою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
  6. На селищного голову поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
  7. Повноваження селищного голови починаються з моменту оголошення виборчою комісією на пленар­ному засіданні Ради рішення про його обрання.

Стаття 45. Секретар Ради

  1. Секретар Ради працює в раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
  2. Секретар Ради обирається Радою з числа її депутатів на строк повноважень Ради за пропозицією селищного голови.
  3. Пропозиція щодо кандидатури секретаря Ради може вноситися на розгляд Ради не менш як половиною депутатів від її загального складу у разі, якщо:

3.1. на день проведення першої сесії Ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори селищного голови;

3.2. Рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря Ради, запропоновану селищним головою;

3.3. протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії Ради селищний голова не вніс кандидатуру на по­саду секретаря Ради;

3.4. на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря Ради у зв’язку з достроковим припи­ненням його повноважень голова не вніс на розгляд Ради кандидатуру на посаду секретаря Ради;

3.5.      посада секретаря Ради стає вакантною під час вакантності посади селищного голови у зв’язку з достроко­вим припиненням його повноважень.

  1. У разі якщо Рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від її загального складу, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря Ради вносить селищний голова.
  2. Повноваження секретаря Ради передбачені частиною третьою статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
  3. Повноваження секретаря Ради можуть бути достроково припинені за рішенням Ради.

Стаття 46. Староста ради

  1. Староста затверджується селищною радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного селищного голови.
  2. Староста є членом виконавчого комітету селищної ради за посадою і працює в ньому на постійній основі.
  3. Порядок організації роботи старости визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Регламентом, Положенням про старосту, затвердженим селищною радою, а також посадовою інструкцією.
  4. Староста:

1) представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах селищної  ради;

2) бере участь у пленарних засіданнях селищної ради та засіданнях  постійних комісій;

3) має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях селищної ради, засіданнях  постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища;

4) сприяє жителям відповідного села, селища у підготовці документів, що подаються до селищної ради;

5) бере участь в організації виконання рішень селищної ради,  виконавчого комітету, розпоряджень селищного голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;

6) бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;

7) вносить пропозиції до виконавчого комітету  селищної ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів селищної ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;

8) бере участь у підготовці проектів рішень селищної ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;

9) бере участь у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;

10) бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села, селища та інформує  селищного голову, виконавчі органи  селищної ради про його результати;

11) отримує від виконавчих органів селищної ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;

12) сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі, селищі;

13) здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.

  1. При здійсненні наданих повноважень староста є відповідальний і підзвітний раді та підконтрольний селищному голові. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед радою, а на вимогу не менш як третини депутатів – у визначений радою термін.
  2. Повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Стаття 47. Постійні комісії Ради

  1. Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, виконавчого комітету.
  2. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії (заступник голови комісії, секретар) вирішуються відповідною комісією.
  3. До складу постійних комісій не можуть бути обрані селищний голова, його заступники та секретар селищної ради.
  4. Питання обрання і ліквідації постійних комісій, зміни їх складу, обрання голів постійних комі­сій вирішуються виключно на пленарних засіданнях Ради.
  5. За пропозицією селищного голови, з урахуванням пропозицій депутатів Ради, склад постійних комісій обирається за списком або поіменним голосуванням за рішенням ради.
  6. За результатами голосування оформляється відповідне рішення Ради.
  7. Інші питання, пов’язані з порядком створення, повноваженнями та діяльністю постійних комісій, визна­чаються Положеннями про постійні комісії Ради.
  8. Зміна в персональному складі постійних комісій вважається та­кою, що відбулася, після прийняття Радою відповідного рішення.

Стаття 48. Тимчасові контрольні комісії Ради

  1. Тимчасові контрольні комісії Ради обираються з числа її депутатів для здійснення контролю щодо кон­кретно визначених Радою питань в межах повноважень місцевого самоврядування.
  2. Про утворення тимчасової контрольної комісії Рада приймає рішення, де визначає:

2.1.      назву тимчасової контрольної комісії;

2.2.      завдання, мету і коло питань, щодо контролю за якими тимчасова контрольна комісія створюється;

2.3.      кількісний і персональний склад тимчасової контрольної комісії, голову тимчасової контрольної комісії;

2.4.      термін діяльності тимчасової контрольної комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання відповідної роботи);

2.5.      термін звіту тимчасової контрольної комісії про виконану роботу, який не перевищує трьох місяців з дня утворення тимчасової контрольної комісії;

  1. Рішення Ради про створення тимчасової контрольної комісії, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів ради від загального складу Ради.

Стаття 49. Склад тимчасової контрольної комісії Ради та режим її роботи

  1. Тимчасова контрольна комісія Ради працює в режимі засідань, як правило, закритих.
  2. Депутати Ради, які входять до складу тимчасової контрольної комісії та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з її роботою.

Стаття 50. Виконавчий комітет Ради

  1. Виконавчим органом Ради є виконавчий комітет Ради, який утворюється Радою на строк її повнова­жень.
  2. Після закінчення повноважень Ради, селищного голови виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
  3. Кількісний склад виконавчого комітету визначається Радою.
  4. Персональний склад виконавчого комітету Ради затверджується Радою за пропозицією селищного голови.
  5. Виконавчий комітет Ради утворюється у складі селищного голови, його заступника (заступників) з питань виконавчих органів ради, секретаря виконавчого комітету, старост, керівників відділів виконавчих органів ради, інших осіб.
  6. До складу виконавчого комітету селищної ради входять також за посадою секретар відповідної ради.
  7. Очолює виконавчий комітет Ради селищний голова.
  8. На осіб, які входять до складу виконавчого комітету Ради і працюють в ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» для селищного голови.
  9. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним Раді, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
  10. До складу виконавчого комітету Ради не можуть входити депутати Ради, крім секретаря Ради.

Стаття 51. Повноваження виконавчого комітету Ради

  1. Виконавчий комітет Ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів ради.
  2. Виконавчий комітет Ради:

2.1.      попередньо розглядає та схвалює проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2.2.      координує діяльність виконавчого апарату ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

2.3.      Селищна рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між  виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та  селищним головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»  виконавчому органу селищної ради.

Стаття 52. Організація роботи виконавчого комітету Ради, формування структури виконавчих органів ради

  1. Основною формою роботи виконавчого комітету селищної ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються селищним головою, а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції – заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.
  2. Повноваження, пов’язані з наданням адміністративних послуг, здійснюються виконавчим комітетом селищної ради у визначений законом строк.
  3. Засідання виконавчого комітету Ради є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.
  4. Перед внесенням на розгляд ради питання про формування структури виконавчих органів ради воно попередньо розглядається в постійних комісіях.
  5. При розгляді формування структури виконавчих органів ради постійні комісії можуть заслуховувати інформацію заступників сільського, селищного голови, керуючого справами виконкому ради, начальника фінансового відділу.
  6. Голова на пленарному засіданні ради інформує депутатів по суті висновків постійних комісій, після чого проводить голосування з даного питання.

 

РОЗДІЛ 4. ДЕПУТАТИ РАДИ, ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕПУТАТІВ

Глава 1. ДЕПУТАТИ РАДИ

Стаття 53. Правові засади діяльності депутатів Ради

  1. Порядок діяльності депутата Ради, його права, обов’язки та повноваження регламентуються Конститу­цією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законами України та цим Регламентом.
  2. Депутат селищної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища чи їх   громад,   який   відповідно   до   Конституції   України і Виборчого кодексу обирається на основі  загального,  рівного,  прямого  виборчого  права  шляхом  таємного
    голосування    на   строк,   встановлений   Конституцією   України.
  3. Повноваження депутата селищної Ради починаються з моменту офіційного оголошення підсумків вибо­рів територіальною селищною виборчою комісією в день відкриття першої сесії селищної Ради і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї Ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата селищної Ради.
  4. Депутат Ради є повноважним і рівноправним членом Ради як представницького органу місцевого са­моврядування.
  5. Депутат Ради має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворю­ваних нею органів, несе обов’язки перед виборцями, Радою та її органами, виконує їх доручення.
  6. Депутату Ради після визнання їх повноважень надається посвідчення і нагрудний знак.

Стаття 54. Форми роботи депутата Ради

  1. Діяльність депутата в Раді включає:

1.1. участь у пленарних засіданнях Ради;

1.2.      участь у засіданнях постійних комісій, тимчасових контрольних комісій Ради, робочих груп, до яких він обраний, з правом вирішального голосу.

1.3.      виконання доручень Ради та її органів;

1.4.      роботу над проектами рішень, документами Ради та виконання інших депутатських повноважень у складі депутатських фракцій та груп чи індивідуально;

1.5.      роботу з виборцями виборчого округу, в якому він обраний.

  1. Депутат Ради зобов’язаний бути присутнім на пленарних засіданнях Ради та засіданнях її органів, до яких його обрано.

Стаття 55. Депутатські фракції та групи

  1. Депутати Ради об’єднуються у депутатські групи та фракції.

2. У депутатські фракції депутати можуть об’єднуватися на  основі  єдності поглядів   або партійного членства. До складу депутатських  фракцій
можуть  входити  також позапартійні депутати, які підтримують політичну спрямованість фракцій.                3. Депутати селищної ради можуть об’єднуватися у депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які
вони вирішують, або іншими ознаками.

  1. Депутатські фракції та групи не можуть формуватися для захисту приватних або комерційних інтересів.

Стаття 56. Порядок утворення депутатських фракцій та груп

  1. Депутатські фракції та групи можуть бути утворені в будь-який час протягом строку повноважень Ради на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень Ради.
  2. При надходженні до Ради письмового повідомлення на ім’я голови Ради про сформування депутатської фракції чи групи із зазначенням її назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної належності членів фракції чи групи, а також складу депутатів Ради, які уповноважені представляти фракцію чи групу, це рішення головуючим на пленарному засіданні Ради доводиться до відома депутатів Ради та протокольно реєструється.

У тому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських фракцій чи груп.

Глава 2. ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕПУТАТСЬКИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

Стаття 57. Поняття депутатського запиту, депутатського запитання та депутатського звернення.

  1. Депутати Ради відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» мають право на де­путатський запит, депутатське запитання та депутатське звернення.
  2. Депутатський запит — це підтримана Радою вимога депутата Ради до посадових осіб Ради, селищного голови, керівників підприємств, установ і організацій неза­лежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на території селищної ради.

3. Депутатське  запитання  –  це  засіб  одержання  депутатом
місцевої ради інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми.
Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або  дано
депутату  місцевої  ради  в індивідуальному порядку.

Де­путатське запитання не включається до порядку денного сесії Ради, не обговорюється і рішення за ним не приймається.

  1. Депутатське звернення — викладена в письмовій формі вимога депутата Ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та органі­зацій незалежно від форми власності, розташованих на території селищної ради щодо здійснення певних дій, вжиття заходів чи надання офіційного роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Стаття 58. Зміни до Регламенту

  1. Цей Регламент затверджується, доповнюється і змінюється більшістю голосів від числа обраних депутатів на пленарному засіданні селищної ради.
  2. Будь-яка зміна регламенту стає постійною нормою і вноситься до основного тексту.

 

Селищний голова                                                                              Н.В. Корнієнко