Сьогодні минає третя річниця загибелі Міна Сергія Григоровича – нашого Захисника, який віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Народився Сергій у смт Велика Олександрівка. Зростав у великій і дружній родині Григорія Андрійовича та Ріти Павлівни Мінів. У 1989 році пішов до першого класу Великоолександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1, яку закінчив у 1998 році.
Після закінчення школи допомагав батькам вести господарство та був завзятим рибалкою. Був товариським, а серед друзів вирізнявся сміливістю.
У 2014 році вирішив стати на захист рідної країни, брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.
У 2015 році одружився з Ганною Володимирівною. Згодом у молодого подружжя народилася донька Каміла.
Під час повномасштабної збройної агресії РФ проти України, 17 жовтня 2023 року, Сергія було призвано до лав Збройних Сил України. Мав посаду навідника десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону.
06 листопада 2023 року під час виконання військового обов’язку в бою за Україну, її свободу та незалежність, західніше населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, Сергій отримав поранення, несумісне з життям.
Йдучи на це завдання, Сергій Григорович знав, що звідти рідко хто повертається. Тому перед тим, як прийняти бій, він зателефонував рідним і ніби попрощався…
Міна Сергія Григоровича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня відповідно до Указу Президента України.
Похований на кладовищі в рідній Великій Олександрівці.
Пам’ять про Сергія Григоровича назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав і хто цінує його відданість та жертовність.
Вічна слава Герою України!
Вічна пам’ять Захиснику!