Фотіаді Олег Борисович
(23.07.1984 – 30.09.2023)
Фотіаді Олег Борисович народився в селищі Велика Олександрівка.
Під час повномасштабного вторгнення був в окупації більше 2 місяців, виїхав з сім’єю до міста Кривий Ріг. Потім повідомив дружину: «Я йду захищати країну, буду розвідником». Не маючи бойового досвіду Олег Фотіаді поставив ціль – вигнати нечисть з рідної землі. Діти повинні жити, радіти, любити під мирним небом.
Олег Борисович пішов захищати країну добровольцем 23 серпня 2022 року до лав ЗСУ. Займав посаду оператора-розвідника розвідувального відділу розвідувального взводу 7 окремий батальйон «Арей» 129 бригада 253 батальйон в/ч А4706.
Зі слів побратима мав позивний «Фотіч». Де б він не був ми знали, що ми будемо ситі та лягати спати в чистоті. Дуже любив порядок. Був гарним стратегом. Молився щодня і навчав нас молитися. Ми знали, що йому ми могли довірити все, абсолютно, навіть життя. Він був для нас братом, наставником, другом і сім’єю. Був порядною людиною. Воїн з великої літери, воїн за покликом серця.
Загинув 39-річний Олег Фотіаді під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації 30 вересня 2023 року біля села Старомайорське Волноваського району Донецької області, у лісосмузі «Панама». Для побратимів він був взірцем чесності, мужності та винахідливості, втративши Олега, ніби втратили опору.
Нагороджений Фотіаді Олег Борисович такими медалями та відзнаками:
– нагрудним знаком «За захист Криворіжжя», наказ від 04.04.23 р. № 803;
– медаллю «За хоробрість в бою», наказ від 19.06.2023 р. № 5504;
– нагрудним знаком «Щит сил територіальної оборони ЗСУ», наказ від 10.08.2023 р. № 1306;
– відзнакою «35 Окрема Бригада морської піхоти ім. контр-адмірала М. Островського», наказ командира військової частини A0216 Ю. Андрієнка;
– нагрудним знаком «Ветеран війни».
– орден «За мужність» ІІІ ступеня посмертно 26 січня 2024 року.
Захоронений захисник 4 жовтня 2023 року на кладовищі селища Велика Олександрівка.