Вимоги до джерел нецентралізованого питного водопостачання
Військова агресія росії проти України, зокрема в районах активних бойових дій, спричиняє перебої або повну відсутність централізованого водопостачання, що змушує мешканців на підконтрольній території Херсонської області використовувати джерела нецентралізованого водопостачання (індивідуальні колодязі, а також неглибокі свердловини) як альтернативні джерела водопостачання.
За таких умов та враховуючи настання весняно-літнього періоду, відсутність своєчасного контролю та відповідного реагування може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям населення.
Вживання забрудненої води сприяє виникненню таких інфекційних захворювань, як вірусний гепатит А, ротавірусна інфекція, черевний тиф, паратифи, дизентерія, інші кишкові інфекції, водою передаються яйця гельмінтів, збудники паразитарних захворювань. Використання для питних потреб води негарантованої якості може призводити до виникнення розладів здоров’я, що пов’язані з сечокам’яною хворобою, отруєннями різного характеру, ризику захворювання на водно-нітратну метгемоглобінемії (захворювання, пов’язане з вживанням води, що містить високу концентрацію нітратів, яка перевищує встановлені санітарними правилами норми – понад 50 мг/л).
Відтак, одним із важливих завдань Держпродспоживслужби Херсонщини сьогодні є інформування населення, органів місцевого самоврядування та підприємств водопостачання про необхідність належного облаштування, утримання та дезінфекції індивідуальних і громадських колодязів.
При використанні шахтних колодязів їх власникам або утримувачам необхідно дотримуватись вимог санітарного законодавства, передбачених Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Територію поблизу колодязя слід утримувати в чистоті з організованим відведенням поверхневого стоку. У радіусі 50 м від колодязів не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води. Забороняється використовувати для підйому води з колодязя громадського користування ємкості, які приносять споживачі, а також набирати воду з відра загального користування посудом, що належить споживачам.
Власники колодязів зобов’язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію. Після кожного ремонту або чищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження її безпечності та якості (не менше двох з інтервалом відбору – 24 години).
Дезінфекція проводиться одним із дієвих дезінфекційних засобів, які дозволені до використання Міністерством охорони здоров’я України та внесені у відповідний державний реєстр дезінфекційних засобів, згідно з інструкцією виробника щодо їх застосуванню («Акватабс 1,67», розчини хлорного вапна, кальцію гіпохлориту тощо).
Санацію колодязів проводять за епідемічними показниками та з профілактичною метою.
Дезінфекцію з профілактичною метою здійснюють у такій послідовності:
- починають з визначення об’єму води в колодязі в кубічних метрах (площу дзеркала води слід помножити на висоту стовпа води);
- потім повністю відкачують воду, чистять та ремонтують колодязь; перед тим як людина спускається у колодязь, перевіряють чи не накопичився там СО2, для чого у відрі на дно колодязя опускають запалену свічку – якщо вона гасне, тоді працювати можна тільки в ізолювальному засобі індивідуального захисту органів дихання; надалі проводять чистку дна від мулу, бруду, сміття та випадкових предметів; стінки колодязя чистять механічним способом від забруднень та обростання і у разі необхідності ремонтують; вибраний з колодязя бруд та мул поміщають у яму на відстані не менше 20 м від колодязя на глибину 0,5 м, заливають 10% розчином хлорного вапна чи 5% розчином гіпохлориту кальцію та закопують;
- дезінфікують поверхню стінок колодязя дезінфекційним засобом методом зрошення з гідропульта із витримкою експозиції;
- очікують поки колодязь наповниться водою, і дезінфікують підводну частину об’ємним способом – для цього необхідну кількість дезінфекційного засобу розчиняють у невеликій кількості води, налитої у відро, до отримання рівномірної суміші, та виливають цей розчин у колодязь; воду у колодязі добре перемішують протягом 15-20 хвилин жердинами чи частим опусканням та підійманням відра на тросі; потім колодязь закривають кришкою і витримують експозицію згідно з інструкцією виробника; якщо вода у колодязі холодна (+4°C +6°C) кількість дезінфікуючого препарату збільшують вдвічі.
За епідемічними показниками проводять санації колодязя наступним чином: спочатку попередню дезінфекцію підводної частини колодязю об’ємним способом, потім повністю відкачують воду, чистять колодязь механічним способом, проводять дезінфекцію зрубу, заповнюють колодязь водою та здійснюють повторну дезінфекцію води об’ємним методом протягом 6-8 годин, після чого проводять лабораторний контроль якості дезінфекції.
Проведення санації шахтних колодязів допускається як спеціалізованими організаціями, так і самостійно власниками колодязів при дотриманні техніки безпеки за умови застосування засобів індивідуального захисту.
Лабораторний контроль якості дезінфекції. Після проведення санації (чистки, ремонту зрубу, дезінфекції надводної та підводної частини) колодязя необхідно провести лабораторний контроль якості питної води на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники. Показники регламентуються додатками № 1, № 2 до ДСанПіН 2.2.4-171-10.
У випадках, коли санація шахтного колодязя та знезараження води у ньому не призвели до покращення її якості, використовувати таку воду для питних потреб заборонено, на шахтному колодязі слід вивісити інформаційну табличку «Вода для пиття не придатна».
Пам’ятайте, вживання якісної питної води – запорука вашого здоров’я!
Один вкладений файл • Перевірено в Gmail
