Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує

 

З 01.07.2021 року збільшено прожитковий мінімум

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує, що з 01.07.2021 збільшено прожитковий мінімум для всіх груп населення. Це передбачено ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Для працездатних осіб прожитковий мінімум складає 2 379 грн на місяць.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

 

Коли ФОП має звітувати з плати за землю

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що нарахування громадянам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до                  1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Нормами Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

У разі, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю (п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України).

Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в ЗІР, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Навчання за рахунок підприємства: оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо оподаткування коштів, сплачених за навчання найманих працівників.

Відповідно до п. п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відноситься сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

Обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника, законодавством не встановлено.

Враховуючи викладене, якщо роботодавець сплатив за навчання найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, при цьому її розмір не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такого громадянина, то така сума, сплачена роботодавцем, оподаткуванню не підлягає.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Платники єдиного податку І групи, сплатіть ЄСВ до 20 липня!

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує про необхідність сплати єдиного соціального внеску за червень цього року до 20 липня 2021 року.

Так, нормами Закону України від 04.12.2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» були передбачені пільги для платників податків, зокрема для підприємців – платників єдиного податку І групи.

Відповідно до положень зазначеного закону, платники єдиного податку І групи тимчасово звільнялися від сплати єдиного податку, а також від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску з грудня 2020 року по травень 2021 року включно.

При цьому вказаний період включається до страхового стажу підприємця, та вважається, що страхові суми були сплачені в розмірі мінімального страхового внеску.

Однак, з 01 червня 2021 року для платників єдиного податку І групи відновлено обов’язок сплати єдиного податку та єдиного внеску за червень 2021 року.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Розмір ЄВ для осіб з інвалідністю, які працюють у самозайнятих осіб

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо розміру нарахувань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) на зарплату працівників особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зазначені у ст. 4 Закону № 2464, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та використовують найману працю, нараховують ЄВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 № 108/95ВР «Про оплату праці».

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ – ч. 5 ст. 8 Закону № 2464.

Частиною 13 ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41 % визначеної бази нарахування ЄВ для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців, у тому числі ФОП – платників ЄП, в яких працюють особи з інвалідністю.

Встановлений ч. 13 ст. 8 Закону № 2464 перелік осіб, які мають право на застосування ставки 8,41 %, є виключним і не розповсюджується на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю.

Тобто, громадяни, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування ЄВ.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Чи може ФОП, який надає в суборенду житлові або нежитлові приміщення застосовувати другу групу єдиного податку?

Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку.     Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.        Відповідно до КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами, діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20.

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до 400 кв. метрів (включно) та/або нежитлове приміщення до 900 кв. метрів (включно), має право застосовувати другу групу платників єдиного податку за умови здавання таких приміщень в суборенду платникам єдиного податку та/або населенню.

Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Що таке господарська діяльність?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 36 господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Перевірте надійність ділового партнера онлайн

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», на якому зазначається інформація про наявність загального боргу платника податків.

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля й система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Що таке оскарження рішень контролюючих органів?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 7 оскарження рішень контролюючих органів – оскарження платником податку податкового повідомлення – рішення про визначення сум грошового зобов’язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку

Підприємцям: про продаж алкоголю на розлив

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо продажу алкогольних напоїв на розлив.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями – це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (ст.  1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», далі – Закон № 481).

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється лише суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів (ст. 15 прим. 3 Закону № 481).

На фасаді приміщення закладу ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу/класу/ назви, найменування суб’єкта господарської діяльності та режиму роботи згідно з п. 1.7 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219.

Вибір типу закладу та класу ресторану або бару здійснюється суб’єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Суб’єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні підприємства згідно з обраним типом повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції.

Вимоги, що пред’являються до виробничих, торговельних і побутових приміщень закладів ресторанного господарства, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України.

Отже, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД-2010 – 56.10 – 56.30.

Податковий розрахунок за II квартал 2021 року подається за старою формою

Державна податкова служба України повідомляє про подання платниками податків до контролюючого органу Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2021 року за старою формою.

Наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2021 року № 278, який зареєстрований  в Міністерстві юстиції України 29 червня 2021 року 838/36460 внесені зміни до наказу від 13.01.2015 № 4. Суть змін: Податковий розрахунок доповнено розділом III «Розгорнута інформація про бюджетні гранти» для платників податків, які виплачують такий вид доходів. Також встановлено, що податковий розрахунок за оновленою формою перший раз подається за ІІ квартал 2021 року.

Однак, на сьогодні зазначений наказ не набрав чинності.

Відповідно до п. 46.6 стаття 46 ПКУ  платники податків подають до контролюючого органу Податковий розрахунок за II квартал 2021 року за старою формою, затвердженої наказом № 4.

За новою формою зазначена звітність подається починаючи з III кварталу 2021 року.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”.

Отримав готівку на картку – сплати податки

Нещодавно апеляційний суд поставив крапку в довготривалій справі щодо оподаткування коштів, отриманих на банківський рахунок громадянина.

Так, у липні 2016 року ГУ ДФС у Херсонській області за матеріалами Державної служби фінансового моніторингу України розпочало кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи засновником та директором підприємства, яке займається оптовою торгівлею фарфору, скляного посуду та засобів чищення, протягом 2012 – 2016 р. імпортував вказану продукцію на підприємство з території Російської Федерації. З метою отримання необлікованих прибутків він відкрив на своє ім`я розрахункові рахунки у двох банківських установах. Надалі за домовленістю з рядом осіб, які придбавали фарфоровий та скляний посуд, для подальшої реалізації вказаної продукції без сплати податків, оформив їм доступ до рахунків за допомогою карток Visa Elektron. У такий спосіб він надав можливість цим особам самостійно здійснювати розрахункові операції за отриману продукцію. Упродовж майже 4,5 років ОСОБА_1 отримував на ці рахунки кошти від групи громадян-покупців та переводив їх у готівку без подання декларацій і сплати податків.

За встановленими фактами було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства громадянина ОСОБА_1, за результатами якої встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5,98 млн гривень та військового збору на 266,6 тис. гривень.

У суді платник податків обґрунтовував правомірність своєї позиції, зокрема тим, що відкриті банківські рахунки, є рахунками підприємства, а не його особистими, а понад 50 млн гривень, які надійшли на них, є коштами від продажу продукції підприємства.

Проте юристи Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі довели правомірність позиції контролюючого органу: рахунки, відкриті на ім’я громадянина, є його рахунками, як фізичної особи, а зараховані на них кошти – незадекларований та неоподаткований податком на доходи фізичних осіб і військовим збором дохід.

Тож суди першої й апеляційної інстанцій відмовили ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Відповідно цей громадянин зобов’язаний сплатити до бюджету донараховані податки на загальну суму 7,8 млн гривень.

Про оподаткування виграшів та призів ПДФО

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Відповідно до п. п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них ПДФО. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього ПДФО, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником ПДФО права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника ПДФО у зв’язку з отриманням такого доходу. Доходи у вигляді виграшів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Що таке бюджетне відшкодування?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 18 бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Де в Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ?

Інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Як платник податків може повернути помилково або надміру сплачені кошти (крім ЄВ) та подати заяву про таке повернення (у т. ч. через Електронний кабінет)?

Згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (абзац перший п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Пунктом 1 розд. ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абзац п’ятий п. 2 розд. ІІ Порядку).

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені (п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Земельний податок: чи сплачує ФОП – «єдинник» у разі припинення діяльності?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність – за визначенням ст. 3 Господарського кодексу України.

Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, припинивши господарську діяльність, фізична особа – підприємець не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки, тобто, не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які є власниками земельних ділянок або землекористувачами на правах постійного користування земельними ділянками, у разі припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Вимкнули світло? Як діяти, коли неможлива робота ПРРО?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідає на питання платників.

При здійсненні господарської діяльності із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) не виключені випадки перебоїв постачання електроенергії. Однак роботу припиняти не обов’язково, оскільки Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість використання ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу, що може тривати не більше 36 годин. У такому випадку необхідно створювати електронні розрахункові документи, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати такі фіскальні номери не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Слід звернути увагу, що відповідно до п. 10 статті 5 Закону в разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються в порядку, встановленому Національним банком України.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Пресслужба Головного управління

ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

 

 

 

 

Поширити запис:

Схожі записи